Лазарева субота

   Лазарева субота – в цей день християни згадують диво воскресіння Лазаря Христом( Ів. 11:1-45 ). Святкування Лазаревої суботи встановлено з давніх часів, вона випереджає вербну неділю. Святкування Лазаревої суботи сягає перших віків християнства. Свою Божу місію на землі Ісус Христос завершив двома величними актами — воскресінням Лазаря й тріумфальним в’їздом до Єрусалиму (Квітна неділя). Для багатьох воно стало переконливим доказом Христового божества. Тут він виступає як всемогутній Бог.
Відомий церковний письменник о.М.Мешлєр писав: “Це вже не був Ісус із Назарету, ані могутній учитель, ані один з давніх пророків, ані якийсь дух з другого світу, — це був сам Живий Бог. Одне Його слово дзвенить через безодню вічности і знову приводить душу з кінця потойбічного світу. Промінь блискавки проходить крізь темноту гробу і засвічує в мертвих костях іскру життя”.
У IV столітті на Сході Лазарева субота вже була урочистим святом. Пролог-книга життєписів святих Східної Церкви подає перенесення мощей праведного Лазаря на 17 жовтня. Тут сказано, що грецький цісар Лев Філософ (886-912) збудував у Царгороді церкву на честь Лазаря. Він віднайшов його мощі на Кипрі, що мали бути в мармуровій труні з написом: “Лазар чотириденний, друг Христовий”. Велич і слава цього чуда були безпосередньою причиною Хрис­тового тріюмфального в’їзду до Єрусалима у Квітну неділю. Захо­плений народ вітав Христа як свого Месію, свого Царя і Господа.
http://blyzhchedoboga.com