Рай — це коли Бог належить людині

   Живий Отець послав свого Сина у світ, а цей Син залишився у світі в дуже химерний спосіб: у хлібі. Якщо добре подумати, то присутність Бога на людській долоні у звичайному шматку хліба — це ще дивовижніше та незбагненніше за Його добровільну Хресну смерть і Воскресіння. Наймогутніші володарі з давніх-давен шукали еліксир молодості, безсмертя. Хоч би як це дивно звучало, сьогодні його рецепт відомий усім тим, хто вірить: Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. Чи ми віримо, що кожен наш крок до чаші зі Святими Тайнами — це крок у Вічність? Чи відчуваємо, що кожного разу, коли приступаємо до Святого Причастя, отримуємо нову силу для життя? Христос каже, що без цього життя неможливе. Ми потребуємо Його потрохи впускати у своє життя, щоб у Вічності все наше єство впізнало свого Спасителя. У момент Причастя в нашому серці вже починається тріумф Божого Царства.
   Я — хліб живий, що з неба зійшов. Тоді, коли Ісус говорив ці слова, ніхто крім Нього не знав, про що мова. Він це промовив у момент тріумфу в очах своїх учнів. У попередньому розділі Ісус відкрито заявляє, що Він Син Божий (пор. Йн 5, 23). Ще мить перед цим Він прийшов до них по воді, а нещодавно нагодував п’ять тисяч народу. Тепер же знову обіцяє нагодувати усіх хлібом, який дає вічне життя. Чи могли сучасники Ісуса припустити, що цим хлібом стане Він сам, що дасть себе розламати за гріхи людства? Чи намагаємось ми заглибитись у цю Тайну?
   Кожна наша Літургія може нам дати передсмак раю. Спробуймо ще раз вслухатися у цю обіцянку: Ось Тіло Моє… Прийміть… Їжте… Рай — це тоді, коли Бог належить людині. Рай — це тоді, коли людина вміє впізнати Бога у Його простоті, у хлібі. Рай — це тоді, коли багатий і бідний нарівні приступають до однієї чаші. Рай — це відсутність страху і думки про смерть. Рай — це безконечна ситість Богом і водночас невгамовна спрага Бога. Рай починається вже сьогодні, він відчинений для усіх, хто хоче жити.
Джерело: CREDO: http://credo.pro